Теплопровідність
Теплопровідність спученого вермикуліту визначається головним чином його зерновим складом і об'ємною насипною вагою. Характерно, що зерновий склад має більший вплив на теплопровідність, ніж об'ємну насипну вагу.
Великий вермікуліт легко орієнтується перпендикулярно тепловому потоку і "λ" виявляється значно краще, ніж у неорієнтованого. Зерна менше 1,2 мм практично не орієнтуються.
Для приблизного визначення коефіцієнта теплопровідності вермікуліту в сухому стані при нормальній температурі можна користуватися формулою:
^ = (0,039 + 0,00011 gн) ? 0,01*ккал/м * ч * град
де "gн" - об'ємна насипна вага спученого вермикуліту в кг/м3.| Марка спученного вермікуліта, № фракції |
gн кг/м3 max |
^, ккал/м * ч * град ( t = 25 oС) |
^, ккал/м * ч * град ( t > 100 oС) |
| КВВ – 0,5 | 130 | 0,0534 ± 0,01 | 0,062 + 0,00016t |
| КВВ – 1 | 120 | 0,0522 ± 0,01 | 0,059 + 0,00017t |
| КВВ – 2 | 110 | 0,0511 ± 0,01 | 0,057 + 0,00020t |
| КВВ – 4 | 95 | 0,0483 ± 0,01 | 0,054 + 0,00025t |
| КВВ - 8 | 65 | 0,0461 ± 0,01 | 0,052 + 0,00028t |
Як видно з таблиці коефіцієнт "λ" збільшується з підвищенням температури.
Приріст "λ" із збільшенням температури у дрібних фракцій не така інтенсивна, як у великих.
Тому при використанні вермикуліту для високотемпературної ізоляції (t> 100 °С), слід застосовувати матеріал з розміром зерна не більше 2,5 мм.
Важливим прибутком спученого вермикуліту є його малий коефіцієнт випромінювання, що становить 0,60 ккал./ м2* ч * (К/100)4.
Ця обставина позитивно впливає на ізоляційну здатність вермикуліту при температурі понад 500 ° С, коли частка теплопередачі випромінюванням в загальній теплопередачі різко зростає.